Наразі публікуємо поради лише для бажаючих відвідати курорт Сатанів.
Як доїхати. Якщо у вас немає власних «коліс», або компанія зібралась настільки велика, що не влазить в автівку «Укрзалізниця» до ваших послуг. Їхати до Хмельницького. Звідтіля до Сатанова – автобусом, маршруткою чи на таксі. Максимум за півтори будете на місці.
Маршрутки. Стосується киян. З автостанції, що перед столичним алізничним вокзалом з інтервалом ледь не годину відходять маршрутки як на Хмельницький, так і на Городок та Сатанів. Але, всеж, маршрутку ми не рекомендуємо. По-перше – дуже незручні крісла. За 5-6 годин у дорозі будете вижмакані, як лимон, тож вам буде не до місцевих принад. Маршруткою можна їхати лише за умови, що ви збираєтемя затриматися у нас надовго.
Авто. Найкращий, як на наш погляд, варіант. По перше по дорозі можна оглянути купу інших цікавих місць. Залежить від обраного вами маршруту. Наприклад, якщо їхати через Вінницю, то варто оглянути Летичів (там дуже красивий замок, давній костел та могила славетного Кармалюка) та Меджибіж (він рекомендацій не потребує). Варто ОБОВ’ЯЗКОВО відвідати й знамениту церкву-фортецю в селі Сутківці, сусіднього Ярмолинецького р-ну. Це, до речі, якщо їхати зі сходу, це по дорозі. Якість доріг в районі – задовільна. Місцями, навіть дуже хороша та відмінна. Досить пристойні й грунтові дороги (це якщо вам закортить оглянути глухі місця). Але у випалку дощової погоди пхатися на грунтівки не рекомендуємо. Це «чрєвато». Грунти у нас чорноземні. Хоч на хліб намащуй. Тож застряне навіть крутий позашляховик. У суху ж пору накатана грунтівка не поступається за якістю хорошому асфальту.
На власному авто ви ні до чого і ні до кого не «прив’язані», можете обирати маршрут на свій смак.
З західного напрямку краще їхати потягом до Хмельницького. З Тернополя та Івано-Франківська через Сатанів ходять рейсові автобуси.
Де зупинитися. В курортній зоні Сатанова, у Сатанівській слобідці, а це десь 2-3 км від селища є купа баз відпочинку на будь-який смак та кишеню. В Мережі достатньо їх реклами, тож знайти все можна ще до поїздки.
Порада для любителів абсолютно «дикого» відпочинку в наметах - в курортній зоні біля місця, яке місцеві називають «водоспадом» (це така штучна загата на Збручі), та біля свердловин з мінералкою (з тернопільського боку Збруча) є зручні місця для наметового табору. Зазвичай там багато туристів, тож місце людне і безпечне. До того ж поряд курортна зона з купою затишних ресторанчиків та кав’ярень. Є й джерела дуже смачної звичайної питної води (згадана вище мінералка цілюща, але на смак – не дуже).
Заклади ж громадського харчування у самому селищі Сатанів теж є. Але то, поки що, то глибоко провінційні забігайлівки. Перекусити і перехилити кухоль пива чи чарку можна, але естетичного задоволення це не принесе.
Зате вранці у неділю в Сатанові на ринковій площі проходить «великий базар». М'ясо набагато дешевше, ніж у Києві. Якщо є час, бажання та настрій – можна організувати шашлики. Риба у Збручі теж є. Небагато, але на юшку вистачить.
Варто подивитися. В самому Сатанові варто подивитися руїни замку (XIV-XVIII ст.), міську браму, того ж періоду. Біля брами встановлено пам’ятний знак на честь середньовічних захисників міста. Неподалік брами знаходиться дуже цікавий діючий водяний млин (ХІХ ст.). Від брами та млина сходи виведуть вас до давньої синагоги-фортеці замкового типу. Якщо захочете оглянути її зсередини – зверніться до Бориса Слободнюка – його будинок якраз навпроти синагоги. Він відімкне двері та проведе екскурсію.
Обов’язково побувайте й на старому єврейському цвинтарі. Найдавніші поховання там датовані XVІ ст. Але це не головне. Сам цвинтар – це справжній музей різблярського мистецтва під відкритим небом. Не оминіть і Свято-Троїцький монастир, він знаходиться за кілька кілометрів від містечка в Сатанівській слобідці. В якості путівника рекомендуємо прочитати статтю
«Місто Сатани» та його мешканці.
